«Бритіш Американ Тобакко Україна» - Тютюн
Тютюн – рід рослин родини пасльонових, до якої також належать помідор, картопля, перець та баклажан. Тютюн вирощують у понад 100 країнах.
Найбільшим виробником тютюну є Китай, за яким йдуть США, Бразилія, Індія, Зімбабве й Туреччина. Тютюн добре росте на порівняно бідних ґрунтах і фермери обирають його як додаткову культуру. У багатьох випадках він приносить більші доходи, ніж будь-яка інша сільськогосподарська культура, що її вирощують у невеликих господарствах. Тютюн добре інтегрується до екологічно чистої сівозміни, приносячи користь таким культурам, як, наприклад, кукурудза.
Сорти тютюну
Сорт тютюну Вірджинія (Virginia) названий на честь американського штату, де його почали вирощувати. Інколи його називають також «світлим тютюном» завдяки жовтогарячому кольору, якого листя набуває в процесі теплового сушіння. Цей сорт особливо добре росте в субтропічних районах із невеликою кількістю опадів, таких як Джорджія (США), південь Бразилії та Зімбабве. У виробництві класичних англійських марок, наприклад, Benson & Hedges та Dunhill, використовують винятково вірджинський тютюн.
Берлей (Burley) дещо відрізняється від Вірджинії зеленішим кольором листя. Однак, після сушіння в затінку Берлей набуває коричневого кольору і практично не містить цукру, завдяки чому смакує, як сигара. Він вимагає важчих ґрунтів і більшої кількості добрив, порівнюючи з Вірджинією. Найкращий Берлей вирощують у США, Центральній Америці, Малаві та Уганді. Поєднання Берлею із сортами Вірджинія та Орієнталь утворюється американська суміш (American Blend), що використовують у таких марках сигарет, як Lucky Strike та Pall Mall.
Тютюн сорту Орієнталь (Oriental) відрізняється невеликим розміром листя, що робить його збирання доволі трудомістким. Його вирощують в умовах спекотного літа на Балканах і Близькому Сході, а також у Туреччині. Ці кліматичні умови та висока густота насаджень надають сорту Орієнталь особливого аромату, що посилюється в процесі просушування на сонці. Це - традиційний тютюн для виробництва турецьких сигарет.
Вирощування
Один грам тютюнового насіння містить приблизно 12 тисяч одиниць, що нагадують розчинну каву. Насінини тютюну такі дрібні, що перед висадженням у ґрунт їх потрібно протягом 60 днів пророщувати на спеціально підготовлених і захищених грядках закритого ґрунту.
Через декілька тижнів після висадження в ґрунт сіянці підгортають, щоби захистити їх і дати змогу добре розвинути кореневу систему. Через два місяці квітки та частину верхніх пагонів обривають, щоби стимулювати ріст основних листків (так само «пасинкують» томат). Обривання листків проводять знизу до верху по декілька листків через рівні проміжки часу протягом вегетаційного періоду рослини.
Упродовж усього періоду вирощування фермер має забезпечити належне підживлення рослини, а ближче до збирання врожаю — захистити її від шкідників.
Збирання врожаю
Лише в деяких країнах, наприклад, у США, врожай збирають за допомогою техніки. Зазвичай фермер збирає тютюн руками, послідовно обриваючи 2–4 листки з кожної рослини, коли листя визріває від низу до верху. У зв’язку з цим період збирання врожаю триває 2–4 місяці. Пересічний фермер в Уганді вирощує приблизно 15 тисяч рослин, кожна з яких має в середньому 22 листки. Збирання врожаю приносить гарний прибуток навіть із невеликої ділянки землі. Бритіш Американ Тобакко в разі потреби може допомогти фермерам із наданням сіянців, добривами та порадами щодо висадження, вирощування, збирання врожаю та сушіння тютюну.
Сушіння тютюну
Сушіння тютюнового листя потребує особливої уваги, оскільки саме на цій стадії воно набуває потрібної текстури, кольору та загальних властивостей, необхідних для певного типу тютюну. Під час сушіння крохмаль, що міститься в тютюновому листі, перетворюється на цукри, поступово зникає зелений колір, листя починає змінювати колір від цитринового до жовтого, а потім — до жовтогарячого, подібно до кольору листя восени.
Використовують чотири основні методи сушіння:
- Повітряне сушіння: Листя тютюну, яке зазвичай просушують у затінку (наприклад, сорту Берлей), розвішують під навісами для природного сушіння й залишають там, поки воно не набере світло-брунатного або брунатного відтінків. На цей момент у тютюновому листі практично не залишається цукру.
- Теплове сушіння: Тепло із зовнішнього нагрівача подається трубами у приміщення для сушіння подібно до того, як воно розподіляється батареями центрального опалення. Контрольована теплова обробка триває доти, доки листя не набуде жовтогарячого кольору, після чого сушіння припиняють. Таке листя містить достатньо велику кількість цукру. У такий спосіб просушують тютюн сорту Вірджинія.
- Сушіння на сонці: Тютюнове листя підвішують у спеціальних відкритих конструкціях і виносять на сонце. Весь процес триває від 12 до 30 днів. Під прямим сонячним промінням листя набуває жовтого або жовтогарячого кольору, а вміст цукру в ньому досягає високого рівня. Просушуванню на сонці підлягають, наприклад, тютюни сорту Орієнталь.
- Димове сушіння: Димове сушіння проводять за тим самим принципом, що й коптіння м’яса. Тютюнове листя підвішують над хмизом, що жевріє. Листя поступово просушується й насичується ароматом диму. Цей метод просушування використовують здебільшого для виробництва люлькового тютюну або сортів курильного тютюну.
Після просушування фермер сортує листя за ламкістю, якістю та кольором і пакує його в так звані «фермерські паки» вагою 30–50 кг. Після цього він привозить паки до центру закупівлі або виставляє їх для продажу на аукціон.
Обробка
Просушене тютюнове листя обробляють на спеціальному устаткуванні для обмолоту. На цьому етапі здійснюються такі операції: видалення піску, пилу, сміття та сторонніх домішок; відокремлення прожилків від листової пластинки; сушка тютюнового листя до потрібного рівня. Оброблений тютюн пакують у 200-кілограмові картонні короби для перевезення на сигаретне виробництво.